Або орієнтації сімейних партнерів

1. Внутрішній контроль - зовнішній контроль;

2. Егоізм - соціоцентризм (альтруїзм);

3. Орієнтація на суспільні норми на себе;

4. Прийняття протиріч - їх неприйняття;

5. Почуття власного достоїнства - невіра в себе.

До інших чинників, що стабілізують сімейні відносинивідносять:

- постійне прагнення партнерів до збереження сім'ї;

- бажання і здатність партнерів до узгоджених дій на благо сім'ї;

- ініціативність кожного супруга в розв'язанні сімейних проблем і реальний внесок кожного в суспільні справи;

- розумне поєднання різноманітних особистих цілей і потреб з загальносімейними справами і потребами;

- прагнення у важку хвилину до емоційного єднання і згуртування;

- естетична привабливість (зовнішній вигляд, манера поведінки )

- здатність емоційно зігріти супруга, т. т. поводитися так, щоб створити атмосферу довір'я, невимушеності, щирості.

У даний час відносин між супругами регламентуються законодавством, на основі якого прийняті кодекси про сім'ю і шлюб. Що стосується максимального віку для вступу в шлюб, а також наявності будь-якої різниці у віці нареченого і нареченої, то ці чинники не грають ніякої ролі - будь-який «пізній» або «нерівний» шлюб безперешкодно реєструється в ЗАГСі. Різні обмеження, що існували в дореволюційні часи, наприклад граничний шлюбний вік 80 років, а для вступу в шлюб старше за 60 років потрібно було спеціальний дозвіл архієрея, були відмінені у 1917 р.

Що стосується питання де жити, з ким жити, як жити – все це регулюється правовими актами та індивідуальною домовленністю партнерів. Як і любий значимий соціальний рух, трансформація інституту сім'ї вирішує одні проблеми і породжує інші.


0389916386353129.html
0390007055148578.html
    PR.RU™